Аудіювання . «Пригода у Сонячному лісі»

Аудіювання (письмово)

Текст для слухання: «Пригода у Сонячному лісі»

У великому Сонячному лісі, де крізь густе листя завжди пробивалися золоті промені, жив заєць на ім’я Кульбабка. Він мав надзвичайно довгі вуха та дуже швидкі лапи. Проте була в нього одна вада — Кульбабка вважав себе кращим за всіх і не минав жодної нагоди, щоб про це не нагадати іншим звірям.

— Погляньте на мої лапи! — вигукував він на лісовій галявині. — Я можу оббігти весь ліс, поки ви встигнете лише пообідати. Навіть швидкий вітер не наздожене мене, коли я лечу поміж деревами!

Старі мешканці лісу лише зітхали, почувши ці хвастощі. Одного разу, коли Кульбабка знову вихвалявся біля джерела, до нього підповзла стара Черепаха Павла. Вона повільно несла на спині свій важкий панцир і спокійно дивилася на зайця.

— Ти справді дуже швидкий, Кульбабко, — мовила вона тихим голосом. — Але чи зможеш ти бути таким же наполегливим? Пропоную тобі змагання: хто першим дістанеться до Старого Дуба на іншому краї лісу, той і переможець.

Заєць розреготався так голосно, що аж птахи злетіли з гілок. — Ти, Пахло? Зі мною? Та я встигну тричі поспати, поки ти зробиш десять кроків! Починаймо зараз же! Як тільки білка дала сигнал, Кульбабка стрімголов помчав уперед. Його лапи ледь торкалися землі, і за лічені хвилини він подолав половину шляху. Зупинившись під розлогим кущем шипшини, він обернувся, але Черепахи не було навіть видно.

«Яка вона повільна! — подумав Кульбабка. — Сонечко так приємно гріє, а трава така м’яка. Відпочину лише кілька хвилин, а тоді одним стрибком опинюся біля дуба». Він зручно вмостився в затінку і не помітив, як міцно заснув.

Тим часом Черепаха Павла повільно, але впевнено просувалася вперед. Вона не зупинялася ні біля солодких ягід, ні біля прохолодної води. Крок за кроком, сантиметр за сантиметром вона наближалася до мети. Сонце вже почало схилятися до обрію, коли Кульбабка раптом прокинувся. Він злякано глянув навкруги і щосили кинувся до дуба. Але було вже пізно. Біля великого дерева, оточена іншими звірями, спокійно відпочивала Черепаха.

Заєць зажурився і низько опустив свої довгі вуха. Йому стало соромно за свої хвастощі. Того дня він зрозумів головний урок: не той перший, хто має швидкі лапи, а той, хто має тверду волю і не зупиняється на шляху до своєї мети.

 

 

                                Аудіювання.  «Пригода у Сонячному лісі»

1. Де відбувалися події, описані в тексті?

А) У Темному яру

Б) У Сонячному лісі

В) На березі моря

2. Яку ваду мав заєць Кульбабка?

А) Був дуже ледачим

Б) Постійно хвалився перед іншими

В) Боявся кожного шелесту

3. З ким заєць вирішив змагатися?

А) Зі швидкою білкою

Б) З хитрою лисицею

В) Зі старою Черепахою

4. Що було кінцевою метою змагання?

А) Старий Дуб

Б) Синє Озеро

В) Висока Гора

5. Чому заєць вирішив поспати посеред змагання?

А) Бо він дуже втомився

Б) Бо був упевнений, що Черепаха його не наздожене

В) Бо йому стало сумно бігти самому

6. Добери антонім до слова швидкий   ______________________________.

7. Продовж речення.

Старі мешканці лісу лише зітхали, почувши ці _____________________.

8. Встанови послідовність подій у тексті (пронумеруй від 1 до 4):

    Кульбабка заснув під кущем шипшини.

    Заєць вихвалявся своїми швидкими лапами.

    Черепаха першою дісталася Старого Дуба.

    Павла запропонувала зайцю позмагатися.

9. Чого вчить нас ця історія? (Напиши 1-2 речення)

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Прізвище, ім’я _______________________________________________________