Контрольні роботи з літературного читання для 3 класу

У 2016-2017 навчальному році вчителі початкових класів здійснюють контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до орієнтовних вимог, складених  згідно наказу МОН України від 19.08.2016 року № 1009. Пропоную для використання у роботі вчителями початкових класів контрольні роботи з літературного читання у 3 класі.

Протягом навчального року проводиться 8 тематичних контрольних робіт, як у письмовій формі на окремому уроці, так і в усній – із виділенням 10-15 хвилин на кожному з певної кількості послідовних уроків.

Контрольна робота № 1	Аудіювання (письмово)
Контрольна робота № 2	Навичка читання мовчки (письмово)
Контрольна робота № 3	Усний переказ прочитаного твору
Контрольна робота № 4	Навичка читання вголос (усно)
Контрольна робота № 5	Аудіювання (письмово)
Контрольна робота № 6	Навичка читання мовчки (письмово)
Контрольна робота № 7	Робота з літературним твором (письмово)
Контрольна робота № 8	Навичка читання вголос (усно)

Контрольна робота № 1. Аудіювання (письмово)

Учні сприймають на слух незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого 210-230 слів. Після прослуховування тексту учні письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту. Для перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне.

Солов’ї України

Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка – соловей.

Повідали старі люди, що колись давно ці птахи не жили на наших землях. Гніздилися в далеких краях і не знали дорогу на Україну. Вони були дуже співучі, літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для індійського царя.

Залетів один соловейко і на Україну, сів спочити в якомусь селі. Люди в той час були в полі, і село немов вимерло. «Що то за люди тут живуть? – подумав соловей. – Зовсім пісень не чути».

Зайшло сонечко, селяни почали повертатися додому. То тут, то там чулися пісні – соловей зрадів. Та п’ясні були сумними, бо тяжка праця за день забрала багато сил. Тут соловей заспівав, щоб звеселити їх. Забули люди про втому і так заспівали своєму заморському гостю, що він сам собі не повірив…

І ось з усіх земель злетілися солов’ї до царського саду, співаючи йому принесені звідусіль пісні. Але ці пісні вже були знайомі цареві, він сердився. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України – і цар втратив спокій. Таких пісень він ще не чув і звелів солов’ю співати день і ніч.

Зачудовані солов’ї навесні полетіли на Україну, щоб слухати наших пісень, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Саме  у нас вони висиджують пташенят, щоб від народження солов’ята чули найкращі у світі пісні.

1. Де жили колись солов’ї?

А в Україні

Б у далеких краях

В за морями-океанами

2. Для кого солов’ї збирали пісні?

А для себе

Б для індійського царя

В для всіх народів

3. Які пісні почув соловей на Україні після заходу сонця?

А веселі

Б мелодійні

В сумні

4. За чим летять солов’ї в Україну?

А за новими піснями

Б за приємними враженнями

В за найкращими піснями

5. З’єднай частини речень стрілочками.

Гніздилися в далеких краях		і збирали пісні всіх народів.
Вони були дуже співучі		і слухали українські пісні.
Солов’ї полетіли на Україну		і не знали дороги на Україну.

6. Пронумеруй послідовність розгортання подій у тексті.

□ Залетів один соловейко і на Україну.

□ Солов’ї навесні полетіли на Україну, щоб слухати українських пісень.

□ Саме в Україні солов’ї висиджують пташенят.

□ Соловей заспівав, щоб звеселити стомлених людей.

□ Солов’ї не знали дороги на Україну.

□ Соловейко почув сумні пісні.

7. Дай відповідь на запитання.

Чому українські селяни співали сумні пісні?_____________________________

8. Заповни таблицю.

Головні герої твору	__________________________________
Місця, де відбуваються події твору.	__________________________________

Контрольна робота № 2. Навичка читання мовчки (письмово)

Перевірка навички читання мовчки здійснюється в письмовій формі фронтально за показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного. Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Спосіб читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/відсутністю артикуляції під час читання. Темп читання максимально оцінюється 3 балами. Для цього вчитель пропонує учням узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через 3 хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Вчитель враховує обсяг тексту, який учень встиг прочитати за три хвилини: повністю (3 бали), не менше 2/3 (2 бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала).  Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані завдання: 4 завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей; 2 завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей. Обсяг текстів у 3 класі – 250-310 слів.

Краса лебедина

Одного разу на сільському ставку приводнився великий птах. Дітлахи помітили його й підняли галас.

- Дика гуска прилетіла! Дика гуска!

Почувши їхні крики, уважний до всього сторож Свирид пішов на став. І справді: на воді, похиливши довгу шию, плавав великий залітний птах. Навколо ставка вже юрмилися люди.

- Поранена, не інакше, - сказав хтось. – Треба добити, щоб гуска не мучилась.

- Ніяка це не гуска, а лебідь-шипун, - пояснив односельцям Свирид та й побрів по мілкому до птаха.

Поніс Свирид птаха додому. Одразу промив йому рану на крилі, забинтував. Лебідь за весь час ані разу не пручнувся, ніби розумів, що потрапив у руки доброго чоловіка.

Скоро настали холоди. Птахові діватися нікуди було, та й зазимував у Свирида, в одній з ним хаті. Дід його годував з рук, напував водою. Спершу сам, а потім дітлашня до нього занадилася. Сніжком лебедя прозвали, годували до самої весни.

А як настав травень, прилетіли його родичі. Видно, верталися тим же шляхом.

Сніжок уже два тижні гуляв у дворі разом з домашніми гусьми Свирида і навіть старшував над меншими, які ще не обжилися й не відали, кого більше боятися – свого рідного поводиря чи цього білого родича. Коли одного ясного дня почувся в небі лебединий клич. Сніжок враз заметушився, все йому байдуже стало, навіть кумедні гусенята.

Дід Свирид якраз порався на городі. Почув голос перелітних птахів і хотів глянути, відкіля та куди вони летять, коли почулося лопотіння крил на подвір’ї: то лебідь Сніжок знявся в повітря. Старий мало не крикнув услід: «Куди ти?», але лебедя не могла зупинити ніяка сила. Тим більше, що йому треба було наздогнати ключ.

Лебеді завжди повертаються туди, де побачили світ, а жити разом ніяк не хочуть. Батьки не дозволяють дітям селитися поряд. Кожна пара займає свою площу і на ній будує гніздо. Поряд з ними можуть жити чайки, качки, лисухи, а лебедям – зась. Такий у них порядок. Деякі пари повертаються точно свої місця десятки років. (Дмитро Прилюк)

1 варіант

1. Хто такий Сніжок?

А гусак

Б лебідь

В журавель

2. Хто доглядав пораненого птаха?

А лісник

Б сторож

В рибалка

3. Коли лебеді повернулися з теплих країв?

А у березні

Б у квітні

В у травні

4. Чому лебідь знявся у повітря?

А йому треба було наздогнати ключ

Б йому хотілося побачити світ

В йому набридло жити із домашніми гусьми

5. Випиши назви усіх птахів, які зустрічаються в тексті.

____________________________________________________________________

 6. Доповни речення словами з тексту.

Лебідь ні разу не пручнувся, бо розумів, _____________________________

Лебеді завжди повертаються туди, ___________________________________

2 варіант

1. Де люди знайшли лебедя?

А на озері

Б на ставку

В біля річки

2. Чому птах не зміг відлетіти з іншими лебедями?

А у нього була поранена лапка

Б у нього було поранено два крила

В у нього було поранене крило

3. Де Сніжок жив взимку?

А у сараї з іншими птахами

Б у хаті діда Свирида

В на подвір’ї з гусьми

4. З ким Сніжок гуляв на подвір’ї?

А з домашніми гусьми

Б з дикими качками

В з домашніми курми

5. Випиши з тексту ознаки до поданих іменників.

Гусенята (які?)_____________________

Птахи (які?) _______________________

Ставок (який?) _____________________

6. Доповни речення словами з тексту.

Птахові діватися нікуди було, ______________________________________

Кожна пара займає свою площу  ___________________________________

Контрольна робота № 3. Усний переказ прочитаного твору

Перевірка уміння переказувати зміст прочитаного твору відбувається в усній формі індивідуально. Перевіряється уміння зв’язно, логічно, повно переказувати текст розповідного характеру, дотримуватись норм літературної вимови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови. Обсяг тексту – 50-70 слів. Вчитель пропонує учневі прочитати текст та переказати його. Для учнів з початковим та середнім рівнем навчальних досягнень можна запропонувати план. За усний переказ виставляється одна оцінка – за зміст. Учитель фіксує результати переказу на лівій сторінці журналу в окремій колонці без дати, на правій сторінці у змісті уроку перевірку усного переказу слід зазначити декілька разів.

Лісові санітари

Мурашки – лісові санітари. Вони підбирають мертвих жучків і мишей, очищають ліс від відходів, поїдають шкідливих гусениць і тлю. Мурашник – це їхнє місто. Десятки літ мурахи тягнуть до мурашника стебла, сухі гілочки. Перед негодою всі мурахи ховаються в мурашнику і закривають всі ходи й виходи.

Якщо розрухати верхівку мурашника, тоді біда. Гине вся мурашина сім’я. Лісові теж погано. Менше буде мурашок і лісі – більше розплодиться шкідливих жуків, гусениць, тлі, які поїдають лісові насадження. (Із журналу)

      План переказу

1. Санітари лісу.

2. Місто мурах.

3. Не руйнуй мурашник!

Контрольна робота № 4. Навичка читання вголос (усно)

Перевірка навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий художній або науково-художній текст обсягом 180-210 слів.  Перевірка навички читання вголос, у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватись фактичного змісту твору: хто?, що?, які?, де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?, що вони робили?, до якого жанру належить твір?. Доцільно здійснювати вказану перевірку в усній формі.

Якщо перевірка здійснюється після наступних перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватись визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів їхніх вчинків. Для цього учням можна запропонувати виконати завдання у письмовій формі.

Як птахи готуються летіти у вирій

Сонячний осінній день, небо чисте, ясне. Раптом вдалині із-за лісу з’явилася темна хмарка. Вітру нема, а хмарка сунеться швидко-швидко, так і зростає на очах.

Ось вона вже зовсім близько… Та це зовсім і не хмарка, а величезна зграя шпаків! Навесні та на початку літа вони живуть парочками, а зараз зібралися у зграї… Це вони готуються до відльоту в далекі теплі краї – у вирій.

Та доки ще не настала пора відлітати, зграї шпаків цілими днями літають над полями, понад луками, шукають собі їжу.

А як мине тиждень, другий, як вибілять перші заморозки поля та луки, глядь – шпаків уже й нема! Значить, полетіли наші шпаки у вирій аж до наступної весни.

Хліб давно уже покосили й зібрали, а по стерні походжають чорні граки – хлібні зерна підбирають, різних черв’яків, жуків їдять.

Тут і старі граки й молоді – всі разом до відльоту готуються.

А подивись на ластівок. Скільки їх восени вздовж дороги на телеграфних дротах сидить! Посідають щільно-щільно одна до одної. Здалеку поглянеш ніби намистинки чорні на разочок нанизані.

Щебечуть ластівки, хвилюються, метушаться, - це вони теж у дальню путь зібралися.

А то ще осіннім днем раптом долинає звідкілясь згори; кру-кру-кру… Подивишся – високо-високо, аж під хмарами, летять у вирій ключем журавлі!

То вже значить – до зими недалеко! (Г. Скребицький, В. Чапліна)

Запитання для усної перевірки

- У яку пору року відбуваються події у тексті?

- Які птахи готуються до відльоту у теплі краї?

- Як летять у вирій журавлі?

- Що збирають на полі чорні граки?

- Де збираються у зграї ластівки?

Завдання для письмової перевірки

1 варіант

Обери і обведи правильний варіант відповіді.

1. У яку пору року відбуваються події у тексті?

А влітку

Б восени

В взимку

2. З чим порівнюється зграя шпаків?

А з чорними намистинками

Б з темною хмарою

В з осіннім листям

3. Які птахи летять у вирій ключем?

А ластівки

Б журавлі

В шпаки

4. Прочитай. Підкресли назви птахів, які зустрічаються у тексті.

Шпаки, синички, граки, горобці, ластівки, сороки, журавлі, лелеки.

5. З’єднай частини словосполучень.

Ластівки		курличуть, летять
Шпаки		підбирають, їдять
Граки		хвилюються, метушаться
Журавлі		літають, шукають

6. Що роблять шпаки перед відльотом? Запиши.

____________________________________________________________________

2 варіант

Обери і обведи правильний варіант відповіді.

1. Про який день йдеться у тексті?

А хмарний осінній

Б сонячний осінній

В спекотний літній

2. З чим порівнюються ластівки?

А з чорними намистинками

Б з темною хмарою

В з осіннім листям

3. Які птахи летять у вирій зграями?

А синиці

Б журавлі

В шпаки

4. Прочитай. Підкресли назви птахів, які зустрічаються у тексті.

Шпаки, синички, граки, горобці, ластівки, сороки, журавлі, лелеки.

5. Де можна побачити птахів перед відльотом у вирій? З’єднай частини словосполучень.

Ластівок		високо під хмарами
Шпаків		на стерні
Граків		над полями, понад луками
Журавлів		на телеграфних стовпах

6. Коли шпаки відлітають у теплі краї? Запиши.

____________________________________________________________________

Контрольна робота № 5. Аудіювання (письмово)

Учні сприймають на слух незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого 210-230 слів. Після прослуховування тексту учні письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту. Для перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне.

Зайці

- А мороз аж сміється, такий міцний, - розказував батько, вернувшись додому. -  Ішов я через леваду, а заєць вискочив просто з-під ніг, і якби хоч злякався, якби дременув, а то ледь-ледь чеберяє лапами, хоч за вуха хапай. Тепер у полі все завіяно снігом, то зайці до села внадилися – на городах та в садках їм легше прогодуватися. Це ж можуть і молоді яблуні в нас пообгризати. Василько глянув крізь шибку на засніжений садок, одягнув кожушка, озув биті валянки – й надвір. Поки йшов до погреба, мороз веселенько так і співає під ногами.

У погребі Василько набрав моркви, з капусти наздирав листків і побрів городом до саду. Під стовбурами молодих яблунь він клав де морквину, а де капустяне листя. І радів: уночі зайці не стануть обгризати кору на деревах, матимуть смачнішу поживу.

Зосталося іще трохи моркви, то Василько перейшов до сусіднього садка.

Та тут під грушею хтось уже поклав моркву. А також майстерно прилаштував дротяне сильце. Василько, гамуючи хвилювання, відв’язав мудру пастку і шпурнув її подалі в дерезу.

А вранці сусід,прокидаючи від хати до воріт стежку, розказував Васильковому батькові:

- Ох і зайці у нас цієї зими! І, мабуть, здорові, бо вчора зірвали у мене біля груші пастку. А слідів не лишилося. За ніч усе снігом замело.

Василько прислухавсь до їхньої розмови. Він прив’язував шматочок сала на калині – для синичок – і хитро всміхався. (Євген Гуцало)

1 варіант

1. У яку пору року відбуваються події у тексті?

А навесні

Б взимку

В восени

2. Які тварини внадилися до села?

А зайці

Б лисиці

В ведмеді

3. Хто врятував молоді яблуні від зайців?

А Андрійко

Б батько

В Василько

4. До якого жанру відноситься текст?

А вірш

Б казка

В оповідання

5. Чим Василько підгодовував тварин взимку? Запиши продовження речень.

Синичкам давав______________________________

Зайцям давав________________________________

6. Підкресли слова, якими можна охарактеризувати Василька.

Хоробрий, жадібний,добрий, ледачий, працьовитий, хитрий.

7. Пронумеруй послідовність розгортання подій у тексті.

□ Василь прислухався до їхньої розмови і хитро всміхався.

□ Тепер у полі все завіяно снігом, то зайці до села внадилися.

□ Зосталося іще трохи моркви, то Василько перейшов до сусіднього садка.

□ Хлопчик відв’язав пастку і шпурнув її подалі в дерезу.

□ У погребі Василько набрав моркви та капустяних листків.

8. Запиши відповідь на запитання.

Чому зайці внадилися до села?______________________________________

2 варіант

1. Кого побачив батько, повертаючись додому?

А зайця

Б лисицю

В вовка

2. Чому зайці внадилися до села?

А бо у полі все завіяно снігом

Б бо в селі їх підгодовують люди

В бо їм в садках легше прогодуватися

3. Які дерева могли обгризти зайці в садку?

А молоді сливи

Б молоді вишні

В молоді яблуні

4. Хто прилаштував у саду сильце для ловлі зайців?

А батько

Б сусід

В Василько

5. Кому належать вказані дії. З’єднай частини словосполучень.

злякався, дременув		сусід
набрав, наздирав		заєць
прилаштував, розказував		Василько

6. Прочитай складений до тесту план. Познач «˅» зайвий пункт плану.

□ Зустріч у саду.

□ Порятунок яблунь.

□ Сильце під грушею.

□ Підгодівля тварин у лісі.

□ Допомога синичкам.

7. Підкресли словосполучення, які вказують на добрі справи Василька.

Підгодовував синичок салом, носив до лісу сіль для лосів, рятував молоді яблуні, клав для зайців сіно в садку.

8. Запиши відповідь на запитання.

Чому Василько хитро всміхався, слухаючи розмову батька і сусіда?________________________________________________________________

Контрольна робота № 6. Навичка читання мовчки (письмово)

Перевірка навички читання мовчки здійснюється в письмовій формі фронтально за показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного. Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Спосіб читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/відсутністю артикуляції під час читання. Темп читання максимально оцінюється 3 балами. Для цього вчитель пропонує їм узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через 3 хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Вчитель враховує обсяг тексту, який учень встиг прочитати за три хвилини: повністю (3 бали), не менше 2/3 (2 бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала).  Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані завдання: 4 завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей; 2 завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей. Обсяг текстів у 3 класі – 250-310 слів.

Чому рипить сніжок?

А й справді, чому рипить сніжок? Не знаєте? То я вам розповім.

Якось ішов лісом Дід Мороз. Нечутно, по м’якому, наче вата, сніжку. Стомився. Присів на пеньок, а мішок з гостинцями поруч поклав. Довгу бороду гребінцем розчесав. Дивиться, аж під ялинкою зайчик сидить і плаче. Дідусеві жаль стало зайчика. Підійшов до нього та й питає: «Чому це ти, буханчику, плачеш?» а той, схлипуючи, відповідає: «Заблукав, додому ніяк не втраплю!»

Здивувався дідусь: отакої, заєць – і раптом заблукав у лісі. Як же те могло статися? Все ще схлипуючи, куцохвостий розповів старому свою пригоду.

Уранці він гуляв з братиками та сестричками на галявині. Їм було весело, так добре стрибати з розгону в снігові кучугури, що й незчулися, як мисливець підійшов. Пролунав постріл. Зайчата кинулися тікати. Найдалі, в лісову гущавину, забіг той зайчик, якого й зустрів Дід Мороз…

Добрий дідусь заспокоїв малюка, і вони разом швидко знайшли стежину до заячої хати. А там уже зібралися його братики і сестрички. Всі живі та здорові. Мама з татом уже ходили шукати свого найменшенького. Шукали, шукали та вже й зневірилися, що він живий. Ото радощів було, коли побачили свого синочка та ще й з Дідом Морозом!

Дідусь привітав усю заячу родину з Новим роком, гостинці роздав: кожному по великій соковитій морквині. А на прощання, погладжуючи довгу бороду, сказав: «Я зроблю так, що сніжок рипітиме. Щоб ви, зайці, чули, коли хтось буде до вас підкрадатися».

Як сказав, так і сталося: відтоді сніжок рипить, тобто попереджає зайців та інших беззахисних звірів про небезпеку. Ось так: рип-рип, хтось іде, пильнуй! (Василь Струтинський)

1 варіант

1. До якого жанру належить прочитаний твір?

А казка

Б вірш     

В оповідання

2. Чому зайчик заблукав у лісі?

А хотів знайти Діда Мороза

Б втікав від мисливця

В шукав поживу

3. Хто повернув зайчика додому?

А лісник

Б мисливець

В Дід Мороз

4. Чому рипить сніжок?

А вітає звірів з приходом зими

Б попереджає звірів про небезпеку

В радує звірів красивим звуком

5. Запиши відповідь на запитання одним словом.

Що Дід Мороз ніс у мішку?____________________

Чому зайчик плакав під ялинкою?_______________

Коли зайченята гуляли на галявині?_____________

Які гостинці роздав Дід Мороз зайчикам?_________

6. Випиши з тексту 4 слова, якими автор замінює в тексті слово «зайчик».

2 варіант

1. Де Дід Мороз зустрів зайчика?

А під кущем

Б під ялинкою    

В біля пенька

2. Чому зайчик плакав?

А хотів їсти

Б заблукав

В змерз

3. Хто налякав зайчика?

А мисливець

Б Дід Мороз

В вовк

4. Що Дід Мороз роздав зайчикам?

А моркву

Б капусту

В цукерки

5. Запиши відповідь на запитання одним словом.

Чому Дід Мороз сів на пеньок?____________________

Чим Дід Мороз розчесав довгу бороду?_______________

Кого Дід Мороз врятував у лісі?_____________

Що зайчик робив під ялинкою?_________

6. Заповни таблицю.

Назва твору	__________________________________
Автор твору	__________________________________
Жанр твору	__________________________________
Герої твору	__________________________________

Контрольна робота № 7. Робота з літературним твором (письмово)

Письмова перевірка досвіду читацької діяльності передбачає читання учнями тексту самостійно мовчки або пошепки. Після первинного ознайомлення з текстом, під час його опрацювання учні виконують письмові завдання на перевірку сформованості вмінь визначати основну думку твору, його тему, розрізняти жанри, встановлювати послідовність подій у творі, характеризувати вчинки дійових осіб, пояснювати зображувальні можливості художнього слова. У 3 класі письмова частина роботи передбачає 1 завдання з такого показника досвіду читацької діяльності, як обізнаність з колом дитячого читання, по 2 завдання з таких показників, як практичне засвоєння літературознавчих понять і уміння працювати з літературним твором, дитячою книжкою, довідковою літературою та 1 творчого завдання.

Колючі гості

Це було восени, коли з дерев уже осипалося листя. Гуляючи в саду, Христинка помітила, що під яблунею сидить їхня кицька Мурочка й щось розглядає. Дівчинка підійшла до неї й питає:

- Що ти тут видивляєшся, Мурочко? Мишку хочеш упіймати?

Та не звернула на Христинку ніякої уваги й продовжувала пильно дивитися на купку жовтого листя під яблунею.

Стала придивлятися до тієї купки й Христинка. І раптом помітила, що листячко ніби дихає, ворушиться. Ой, що там?

Христинка мерщій - до мами, яка поралася на городі, привела її до яблуні.

- Там хтось є, - показала рукою на купку листя, що дихало.

Мама взяла гіллячку, обережно розгребла його, а там – їжак. Стомився за ніч, блукаючи, і вмостився під яблунею відпочити.

- Ой, гарнесенький який! – плеснула в долоньки Христинка.

Їжачок і справді був симпатичний.

Мама передала Христинці гіллячку.

- Ти постережи його, щоб не втік, а я молока принесу, пригостимо.

Принесла, налила в блюдечко й поставила перед їжачком:

- Пий!

Їжачок посидів хвилинку, принюхуючись, а потім устромив носика в блюдечко й почав пити.

Мурка, що сиділа тут же, біля Христинки, побачила таке й теж захотіла поласувати молочком. Тільки підкралася до блюдечка, а їжачок на неї як чмихне, вона й відскочила.

Вихлебтавши молоко, їжачок подивився на Христинку та її маму блискучими намистинками очей, ніби подякував за частування, і поваго пошелестів від них.

Увечері, відчинивши двері веранди, Христинка загукала:

- Мамо! Мамо! А до нас гості!

Біля східців вона побачила двох великих і троє маленьких їжачків. Це їжак, якого вони з мамою пригостили уранці молоком, привів до них вечеряти свою сім’ю.

Налили у велику тарілку молока й поставили перед їжаками. Всі п’ятеро одразу ж обступили тарілку й ну дружно смакувати.

Після того сім’я їжачків приходила ще кілька разів, і Христинка з мамою охоче пригощали усіх свіжим молоком.

Аж ось випав перший сніг. Їжаки не показувалися.

- Залягли на зиму спати, - пояснила Христинці мама.

І дівчинка почала чекати весни, щоб знову побачити своїх друзів. (Віра Оберемок)

1 варіант

1. До якого жанру належить прочитаний твір? Запиши.

_________________________________________________________________

2. Заповни таблицю.

Герої твору «Колючі гості»
Люди	Тварини
_________________________________	___________________________________
__________________________________	__________________________________

3. Розташуй пункти плану в правильній послідовності відповідно до змісту твору.

□ Сім’я їжачків.

□ Кицька під яблунею.

□ Гостинець для їжачка.

□ Знахідка у листі.

4. Продовж речення словами з тексту.

Події в тексті відбувалися пізньої осені, тому що ________________________

Очі їжачка були схожі на ____________________________________________

5. Запиши відповідь на запитання.

Де дівчинка знайшла їжачка?

_______________________________________________________________

Чому їжачки не показувалися, коли випав перший сніг?

_______________________________________________________________

6. Запиши, чому, на твою думку, оповідання Віри Оберемок «Колючі гості» має таку назву? (2-3 речення)

_________________________________________________________________

2 варіант

1. Хто автор твору «Колючі гості»? Запиши.

_________________________________________________________________

2. З’єднай стрілочками персонажа та слова, які йому належать.

- Що ти тут видивляєшся?
- Ти постережи його, щоб не втік.	мама
- А до нас гості!	Христинка
- Залягли на зиму спати!

3. Прочитай складений до тексту план. Постав «˅» біля зайвого пункту плану.

□ Кицька під яблунею.

□ Знахідка у листі.

□ Порятунок їжачка.

□ Гостинець для їжачка.

□ Колючі гості.

4. Продовж речення словами з тексту.

Кицька Мурка пильно дивилася на купку жовтого листя, бо_________________

Листячко, де сидів їжачок, ніби_________________________________________

5. Запиши відповідь на запитання.

Чим мама пригостила їжачка?

_______________________________________________________________

Чому їжачок заховався у листі під яблунею?

_______________________________________________________________

6. Які події могли трапитися з героями твору навесні? Запиши продовження тексту. (2-3 речення)

_________________________________________________________________

Контрольна робота № 8. Навичка читання вголос (усно)

Перевірка навички читання вголос здійснюється в усній формі індивідуально у комплексі з усіма показниками: правильність, спосіб, виразність, темп, розуміння прочитаного. Для читання учневі пропонують незнайомий художній або науково-художній текст обсягом 180-210 слів.  Перевірка навички читання вголос, у тому числі розуміння прочитаного, може здійснюватись після першого і наступних перечитувань твору. Якщо перевірка здійснюється після першого перечитування, то виразність не враховується, а запитання мають стосуватись фактичного змісту твору: хто?, що?, які?, де?, коли?, як?; які і як відбувалися події?; хто персонажі?, що вони робили?, до якого жанру належить твір?. Доцільно здійснювати вказану перевірку в усній формі.

Якщо перевірка здійснюється після наступних перечитувань, то виразність враховується, а завдання мають стосуватись визначення теми, основної думки; відтворення послідовності подій, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, рис характеру персонажів, мотивів їхніх вчинків. Для цього учням можна запропонувати виконати завдання у письмовій формі.

Цікавинки про ластівку

Міські та сільські ластівки живуть поряд з людьми. Вони прикріплюють свої гніздечка до виступів дерев’яних стін, над вікнами, на горищах, під дахами будинків. А в селі ці пташки часто оселяються в повітках та хлівах.

Берегові ластівки гніздяться в норах, які самі ж і викопують у високих берегах річок, схилах ярів, старих кар’єрів. Навесні можна побачити ластівок, що носять у дзьобиках багнюку з калюж, солому, тоненькі гілочки. Саме із цих матеріалів вони ліплять свої маленькі ошатні гніздечка.

Іноді в ластівчиному гнізді оселиться горобчик. Ластівка тривожно в’ється навколо гнізда, намагаючись вигнати непроханого гостя. Та іноді й залишає своє гніздо і починає ліпити нове. Адже ластівки – дуже миролюбні пташки. Вони не люблять і не вміють битись, сваритись.

Яєчка висиджує тільки мама-ластівка, а тато носить їй їсти. Про малих ластів’ят батьки дбають разом, здобувають їм їжу. Ластівки дуже спритно ловлять комашок просто на льоту. Ластівка виводить пташенят аж двічі протягом літа. А на початку осені ластівки збираються у великі зграї. Літають у повітрі, сидять на дротах, готуються до важкого польоту у вирій, аж до далекої Африки.

Цих малих пташок люблять у народі. Люди склали про них казки, легенди, пісні, поети написали вірші. (З блогу «Маленький читайлик»)

Запитання для усної перевірки

- Про кого розповідається у тексті?

- Яких видів бувають ластівки?

- Де гніздяться берегові ластівки?

- Хто висиджує яєчка?

- Коли ластівки починають готуватися до відльоту в теплі краї?

- Куди відлітають ластівки?

Завдання для письмової перевірки

1 варіант

Обери і обведи правильний варіант відповіді.

1. Де гніздяться берегові ластівки?

А на деревах

Б на горищах

В у норах

2. Скільки разів протягом літа ластівка виводить пташенят?

А один

Б два

В три

3. Хто висиджує яєчка?

А мама

Б тато

В обоє батьків

4. Випиши з тексту назви до поданих ознак.

Міські та сільські ______________________

Маленькі ошатні _______________________

5. Де міські ластівки прикріплюють свої гніздечка? Підкресли відповідні слова.

В повітках, на схилах ярів, над вікнами, в хлівах, під дахами будинків, у старих кар’єрах.

6. Доведи словами з тексту, що ластівок люблять у народі.

____________________________________________________________________

2 варіант

Обери і обведи правильний варіант відповіді.

1. Де оселяються сільські ластівки?

А в повітках

Б над вікнами

В на схилах ярів

2. Як тато дбає про маленьких ластів’ят?

А висиджує яєчка

Б здобуває їжу

В навчає літати

3. Куди відлітають ластівки на початку осені?

А в Америку

Б в Індію

В в Африку

4. Допиши речення словами з тексту

Іноді в __________________________________________________

А на початку осені ________________________________________

5. Де берегові ластівки будують свої гніздечка? Підкресли відповідні слова.

В повітках, на схилах ярів, над вікнами, в хлівах, під дахами будинків, у старих кар’єрах.

6. Доведи словами з тексту, що ластівки – дуже миролюбні пташки.

____________________________________________________________________

Література

1. Бикова І.А. Позакласне читання. 3 клас / І.А.Бикова; Н.О.Косовцева. – Х. : ПЕТ, 2014. – 144 с.

2. Бикова І.А. Успішні сходинки. Тематичне оцінювання. 3 клас / І.А.Бикова. – Х.: ПЕТ, 2014. – 144 с.

3. Будна Н.О. Підсумкова перевірка та оцінювання знань. Дидактичний матеріал. 3 клас / Н.О.Будна, З.Л.Головко, Я.М.Заяць, О.В.Козуб, С.І.Рябова. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2005. – 80 с.

4. Будна Н.О Позакласне читання. Збірник художніх творів із щоденником читача: Посібник для учнів 2 класу. – 5-е вид., перероб. І доп. / Упорядники Будна Н.О., Головко З.Л. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 128 с.

5. Йолкіна Л.В. Книжкова країна : позаклас. читання : навч. посіб. з літ. читання для  2-го кл. загальноосвіт. навч. закладів / Л.В.Йолкіна. - : Генеза, 2013. – 112 с.

6. Нечаєва Л. Перевірка навичок мовленнєвої діяльності. Посібник для вчителів початкових класів / Л.Нечаєва.  – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 112 с.

7. Пачашинська М. Перевірка аудіативних умінь на уроках української мови у 2-4 класах. Збірник тестів і завдань до них. Видання друге, перероблене / М.Пачашинська.  – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. – 48 с.