
неділя, 25 лютого 2018 р.
Леся Українка
Леся Українка Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач (1871-1913)
Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському.
Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.
6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби.
Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом.
У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.
Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».
Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів».
Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України.

Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.
6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби.
Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом.
У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.
Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».
Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів».
Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України.
Пам’ятка педагогу: що таке перевернуте навчання та як його застосовувати
Перевернуте навчання передбачає опановування теоретичного матеріалу учнями самостійно, а виконання практичних завдань – з педагогом.
ЩО ТАКЕ ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ?
Ідея перевернутого навчання виникла в США кілька десятиліть тому. Її суть – у залученні учнів чи студентів до практичної діяльності під час уроків чи лекцій замість механічного занотовування теорії.
Авторами концепції є Джонатан Бергман та Аарон Семс. Саме вони придумали цей термін та вперше випробували методику.
Замість домашнього завдання учні дивляться короткі відео-лекції, а під час так званого “аудиторного” часу разом з педагогом виконують практичні завдання.
https://uk.etcetera.media/pam-yatka-pedagogu-shho-take-perevernute-navchannya-ta-yak-yogo-zastosovuvati.html
ЩО ТАКЕ ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ?
Ідея перевернутого навчання виникла в США кілька десятиліть тому. Її суть – у залученні учнів чи студентів до практичної діяльності під час уроків чи лекцій замість механічного занотовування теорії.
Авторами концепції є Джонатан Бергман та Аарон Семс. Саме вони придумали цей термін та вперше випробували методику.
Замість домашнього завдання учні дивляться короткі відео-лекції, а під час так званого “аудиторного” часу разом з педагогом виконують практичні завдання.
https://uk.etcetera.media/pam-yatka-pedagogu-shho-take-perevernute-navchannya-ta-yak-yogo-zastosovuvati.html
субота, 24 лютого 2018 р.
Лепбук як новітній спосіб систематизації знань
Лепбук – новітній спосіб організації навчальної діяльності з дошкільниками і молодшими школярами. Це гра, творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення
вивченого, систематизація знань і просто інтресних вид спільної діяльності батьків і дитини.
http://womo.pp.ua/1955-lepbuk-yak-novtny-sposb-sistematizacyi-znan.html
https://www.pinterest.com/pin/705868941565878309/?lp=true
вивченого, систематизація знань і просто інтресних вид спільної діяльності батьків і дитини.
http://womo.pp.ua/1955-lepbuk-yak-novtny-sposb-sistematizacyi-znan.html
https://www.pinterest.com/pin/705868941565878309/?lp=true
Рецепт приготування хорошого уроку
Ваша дитина 10 днів не була у школі? Чекайте на візит поліції
Про це йдеться у Постанові №684 від 13.09.2017 Кабінету Міністрів України. Зокрема, у документі зазначають, якщо неповнолітній учень не з’являвся на заняттях протягом десяти днів поспіль без поважних причин, навчальний заклад невідкладно повідомляє про це місцевий відділок Нацполіції та службу у справах дітей. Пояснити відсутність дитини у школі можна за допомогою медичної довідки, письмового пояснення батьків (опікунів) або самого учня, якщо він повнолітній. Проте відповідні служби застерігають батьків та опікунів утримуватись від частого (безпідставного) використання подібних записок чи довідок та спонукати дітей до навчання.
Документом передбачено, що ведення обліку дітей шкільного віку здійснюють районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські ради, у тому числі ОТГ, їх виконавчі органи із залученням відповідних територіальних органів Нацполіції та служб у справах дітей. Їм заборонено залучати працівників навчальних закладів до організації та ведення цього обліку. Таким чином вчителям більше не потрібно буде робити перепис дітей на території обслуговування, натомість навчальні заклади вестимуть облік учнів та здійснюватимуть контроль за відвідуванням ними навчальних занять.
Документом передбачено, що ведення обліку дітей шкільного віку здійснюють районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські ради, у тому числі ОТГ, їх виконавчі органи із залученням відповідних територіальних органів Нацполіції та служб у справах дітей. Їм заборонено залучати працівників навчальних закладів до організації та ведення цього обліку. Таким чином вчителям більше не потрібно буде робити перепис дітей на території обслуговування, натомість навчальні заклади вестимуть облік учнів та здійснюватимуть контроль за відвідуванням ними навчальних занять.
Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого) 3-4 клас
Перевірку аудіативних умінь рекомендуємо здійснювати фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру.
В 1 класі сприймається з одного-двох прослуховувань, а в 2—4 класах — з одного прослуховування. Для перевірки використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповідей.
Для поточної перевірки аудіативних умінь – слухати й розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів, у 3 класі – 210-230 слів, у 4 класі – 280-300 слів.
Після прослуховування тексту учні усно або письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту (хто?, що?, які?, де?, коли?, як?), відтворення послідовності подій; встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, визначення теми твору. Для учнів 2 класу завдання мають стосуватись тільки фактичного змісту твору. Оцінювання аудіативних умінь в усній формі здійснюється за тими ж вимогами, що і оцінювання сформованості навички розуміння прочитаного.
Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.
У 1 класі для перевірки якості сформованості аудіативних умінь можна використовувати уривок казки або оповідання і кілька пронумерованих малюнків-ілюстрацій, прикріплених на дошці. Учні ма¬ють знайти той малюнок, який відповідає змісту сприйнятого на слух тексту, і записати на аркуші па¬перу його порядковий номер.
У 2—4 класах учитель читає незнайомий учням текст, а потім пропонує тести, що складаються із запитань з варіантами відповідей.
Одиниця контролю: у 1 класі — рівень са¬мостійності у виборі малюнка-ілюстрації до прочитаного тексту (уривка), в 2— 4 класах — правильність виконання тестових завдань.
Тексти для аудіювання
3-й клас
Гірке морозиво
- Петрику, ти це куди біжиш?
- По морозиво, - похвалився хлопчик.
- І я теж з'їла б... - зітхнула Оленка. - Та грошей зараз немає.
- Ходімо, дам половину, - запропонував Петрик. - Тільки потім віддаш цілу. Згода?
Оленка промовчала. Дуже вже хотілось їй морозива. А онде й лоток, біля якого товпилися люди. Тут діти побачили дідуся, який штурхав костуром по землі, наче щось шукав.
- Дідуню, ви щось загубили? - спитала Оленка.
- Ой, дітоньки, поспішав по ліки, та спіткнувся і розгубив гроші. А окуляри дома забув, у піджаку.
- То ми вам допоможемо, - защебетала дівчинка і кинулась разом із Петриком збирати монети.
- Ну, от і все. Тримайте, - передаючи гроші старому, мовив хлопчик.
Дідусь подякував і пішов у бік аптеки, а діти - мерщій за морозивом.
- Дві порції дайте, - задихавшись від бігу, попросив Петрик.
- Як дві? У тебе ж грошей було тільки на одну, - здивувалась Оленка.
- Т-с-с-с! Я, коли збирав монети, на одну наступив. Все одно дід недобачає. А нам зате обом по морозиву буде.
В 1 класі сприймається з одного-двох прослуховувань, а в 2—4 класах — з одного прослуховування. Для перевірки використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповідей.
Для поточної перевірки аудіативних умінь – слухати й розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів, у 3 класі – 210-230 слів, у 4 класі – 280-300 слів.
Після прослуховування тексту учні усно або письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту (хто?, що?, які?, де?, коли?, як?), відтворення послідовності подій; встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, визначення теми твору. Для учнів 2 класу завдання мають стосуватись тільки фактичного змісту твору. Оцінювання аудіативних умінь в усній формі здійснюється за тими ж вимогами, що і оцінювання сформованості навички розуміння прочитаного.
Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.
У 1 класі для перевірки якості сформованості аудіативних умінь можна використовувати уривок казки або оповідання і кілька пронумерованих малюнків-ілюстрацій, прикріплених на дошці. Учні ма¬ють знайти той малюнок, який відповідає змісту сприйнятого на слух тексту, і записати на аркуші па¬перу його порядковий номер.
У 2—4 класах учитель читає незнайомий учням текст, а потім пропонує тести, що складаються із запитань з варіантами відповідей.
Одиниця контролю: у 1 класі — рівень са¬мостійності у виборі малюнка-ілюстрації до прочитаного тексту (уривка), в 2— 4 класах — правильність виконання тестових завдань.
Тексти для аудіювання
3-й клас
Гірке морозиво
- Петрику, ти це куди біжиш?
- По морозиво, - похвалився хлопчик.
- І я теж з'їла б... - зітхнула Оленка. - Та грошей зараз немає.
- Ходімо, дам половину, - запропонував Петрик. - Тільки потім віддаш цілу. Згода?
Оленка промовчала. Дуже вже хотілось їй морозива. А онде й лоток, біля якого товпилися люди. Тут діти побачили дідуся, який штурхав костуром по землі, наче щось шукав.
- Дідуню, ви щось загубили? - спитала Оленка.
- Ой, дітоньки, поспішав по ліки, та спіткнувся і розгубив гроші. А окуляри дома забув, у піджаку.
- То ми вам допоможемо, - защебетала дівчинка і кинулась разом із Петриком збирати монети.
- Ну, от і все. Тримайте, - передаючи гроші старому, мовив хлопчик.
Дідусь подякував і пішов у бік аптеки, а діти - мерщій за морозивом.
- Дві порції дайте, - задихавшись від бігу, попросив Петрик.
- Як дві? У тебе ж грошей було тільки на одну, - здивувалась Оленка.
- Т-с-с-с! Я, коли збирав монети, на одну наступив. Все одно дід недобачає. А нам зате обом по морозиву буде.
вівторок, 20 лютого 2018 р.
Тексти для навчального та контрольного аудіювання з літературного читання 2 клас

Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.
(Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009
«Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів)
неділя, 18 лютого 2018 р.
Список слів, вимову і правопис яких треба запам’ятати
(у послідовності розміщення в підручнику):
Алфáвіт і алфавíт, вéресень, червоний, герóй, Батьківщúна, медáль, завдáння, дятел, духмяний, ведмідь, кúлим, недíля, ознáка, п’ятниця, ноутбук, на добраніч, до побачення, будь ласка, співчуття, вýлиця, зáєць, предмéт, календáр, рюкзак, дивáн, черевúки, черговúй, пóмилка, помúлка,але помилки, метрó, середá, теáтр, понеділок, дитúна, четвер, чернетка. (35 слів).
Вилучили слова: диктант, портфель, учитель, читання, шофер, ясен.
Додали слова: будь ласка, до побачення, на добраніч, ноутбук, помилка, п’ятниця, рюкзак, співчуття, чернетка.
Послідовність можливої роботи над словниковими словами:
1. Створення проблемної ситуації – загострення уваги учнів як до лексичного значення слова, так і до його написання.
2. Пояснення лексичного значення слова, ( із врахуванням підготовки учнів, із наочністю або описово, словесно).
3.Наголошення на особливостях правопису – зорове сприймання на дошці, картці з малюнком ( у підручнику), вміщення картки з цим словом у таблицю « Пиши правильно», що постійно оновлюється.
4.Звуко-буквений аналіз слова, перше переписування, попередження помилок, наголошення на різниці між написанням і вимовою.
5.Складання словосполучень, речень та запис їх у зошити.
6.Визначення певних граматичних понять ( рід, число, відмінок іменників)
7.Виконання вправ із підручника і виділення словникових слів, творче переписування ( вставити пропущені букви)
8.Словникові, малюнкові, вибіркові розподільні диктанти; переписування слів на орфографічних хвилинках (4-6 слів)
9.Самодиктанти – учень самостійно записує слова які запам’ятав.
10. Творчий самодиктант виявляє найбільші знання окреслених програмою слів, тому перевіряє усвідомлення учнями лексичного значення слова та його граматичну передачу. Обсяг диктанту в 5-10 слів, читається як завдання до кросворду.
11. Мовні ігри, ребуси, кросворди тощо. Мовні ігри не тільки сприяють всебічному розвитку, а й пробуджують інтерес до знань, виховують прагнення вивчати рідну мову.
субота, 17 лютого 2018 р.
Бесіди з техніки безпеки
1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході
вулиці
Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах — підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,—праворуч.
Розробки ранкових зустрічей для 1 класу
Ранкова зустріч – це зустріч на початку дня учнів класу з педагогом. Сидячи в колі один проти одного, кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує педагог, щоб представити навчальні завдання дня.
Ранкова зустріч – це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15–25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу в учнівському колективі на весь навчальний день у школі.
неділя, 11 лютого 2018 р.
пʼятниця, 9 лютого 2018 р.
понеділок, 5 лютого 2018 р.
Сім навчальних зон, які повинні бути в кожному класі

Ви можете поєднати ці, здавалось би, різні компоненти в систему семи навчальних зон. Пропонуємо такі зони: Відкриттів, Новин, Матеріалів, Комунікативна і Тематична Зони, Зона Вчителя і Зона Тиші. Це допоможе вам створити певну систему, що заощадить ваш час і підтримуватиме порядок у класі з першого ж дня.
Навчально-методичний посібник “Порадник для вчителя”
“Порадник для вчителя” створено як онлайн-ресурс, який містить посилання на інші корисні електронні ресурси: літературу, фотографії, відео тощо. Окрім цього, у Пораднику є практичні завдання для вчителів – насамперед, різні форми для самооцінки, які дають можливість оцінити власну готовність до запровадження змін, організацію освітнього середовища тощо.
Підписатися на:
Дописи (Atom)