Конспект уроку . Збереження національних особливостей в сучасному побуті, в одязі, в їжі, у проведенні свят.

Загальнопізнавальні цілі:

-   поглибити і розширити знання учнів про національний костюм, національну їжу;                 

-   вчити розпізнавати предмети українського побуту, обряди, звичаї;

-   розвивати естетичний смак;

-   виховувати почуття красивого і корисного, любов до рідного краю, вчити берегти свою національну культуру.

Конкретизовані навчальні цілі:

- учень має уявлення про національні особливості у  побуті ,у проведення свят, в одязі, в їжі, прагне бути корисним сім`ї.                                                      

Обладнання. Предмети українського строю, український посуд, вишиті рушники, продукти( буряк, морква, капуста, картопля, апельсин). Підручник, зошити.

Хід уроку

І.Організація класу.

До роботи, на урок

Кличе нас усіх дзвінок.

Тож тихесенько сідайте,

Працювати починайте.

ІІ. Хвилинка спостережень.

-Яка зараз пора року?

-Котрого сьогодні числа?

-Який зараз місяць?

- Чи є сьогодні опади?

-Яка температура повітря?

- Чи світить сонце?

- Чи є на вулиці вітер?

- Які зміни в природі відбулися за останні два тижні?

Результати запишіть у зошит.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

- Сьогодні ми помандруємо у минуле, ознайомимось з скарбами нашого народу, які збереглись до сьогоднішнього дня.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Зараз ми подивимось фільм. Ваше завдання сказати , з чого складається Україна?

1.Перегляд фільму.

Отже, коли ви кажете Україна, що ви уявляєте собі?

2.Асоціативний кущ.

Метод гронування.

Що для вас Україна? На які 2 групи ми можемо поділити всі ці слова.

Зараз ми розглянемо другий стовпчик слів , спробуємо визначити , чи збереглись традиції наших предків до сьогодення.

3.Розповідь вчителя

Українська хата. Помандрувавши в село , ми побачимо ось таку хату.

Вона зроблена з глини, дах з соломи.  Є також 3-4 вікна.

Давайте зайдемо всередину.

Ось так виглядала українська  хата 100 років тому назад.

4.Робота у групах.

Що ж було всередині, що їли, які свята святкували, як були одягнені люди, ми спробуємо визначити всі разом.

І група. Археологи. Ваше завдання визначити, як називаються предмети на вашому столі і як вони використовувались в давнину.(Глечик, ложка, тарілки, кошик.)

ІІ група. Кухарі. Які продукти використовували  українці? Виберіть продукти, щоб приготувати борщ.

ІІІ група. Модельєри. Одягніть дівчинку і хлопчика в українські костюми і назвіть предмети одягу. Для чого використовувались інші предмети, які є у вас на парті.

ІV група. Історики. Які свята зображені на малюнках, що ви знаєте про них?

Чи святкуємо ми їх зараз?

5.Перевірка результатів.

а)Археологи.

- Для чого ці предмети?

б)розповідь вчителя.

- Чи використовуються ці предмети зараз? Для чого?

в)Кухарі.

- Які продукти використовували наші предки?

- Що готували українці в давнину?

г)розповідь вчителя.

Харчувалися українці продуктами, отриманими із власного господарства. Селяни вирощували злаки: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку,  кукурудзу.

Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі (картопля, капуста, буряк, цибуля, часник, огірки) . З насіння льону, конопель, соняшника відтискали олію.

Важливу галузь селянського господарства складало тваринництво — доглядання корів, овець, кіз та свиней. Адже важливим харчовим продуктом було молоко, в той час як м'ясо вживали лише у свята.

 У щоденному харчуванні селян чільне місце посідав хліб .

В українській кулінарії було багато варених страв із борошна: затірка, лемішка, вареники, кваша, вівсяний кисіль та ін.

Поширеними в Україні борошняними стравами були галушки, локшина та вареники. Галушки готували із гречаного, чи пшеничного борошна. Зварені у воді галушки мастили олією або салом.  

У харчовому раціоні українців чільне місце посідали каші. їх готували з гречаної, ячмінної або пшоняної крупи.

Серед овочевих культур в Україні у XVIII ст. значного поширення набула картопля, витіснивши з ужитку чимало давніх борошняних страв.  Картопля була другим хлібом, якого, як казали гуцули, не потрібно «ні молотити, ні до млина, а просто — до горшка». її найчастіше варили в лушпинні або пекли в печі, особливо під час постів.

Найпоширенішою овочевою стравою був борщ. Про його значення у харчовому раціоні українців свідчать прислів'я: «Як нема борщу, то нема й їжі», «Борщ — старий господар», «Де в хаті борщ і капуста, там хата не пуста». В Україні відомо кілька різновидів борщу: з квашених буряків (у поліських і карпатських селах), з буряків, картоплі й капусти , з квашених буряків і капусти, а навесні — зі щавлю, лободи та картоплі. У піст борщ варили із сушеною рибою або грибами.

Часник та цибулю використовували як приправу для багатьох страв. Улітку вони разом з хлібом становили полуденок селянина в полі. У віруваннях українців часник виконував роль оберега від злих сил. Зубчик часнику жінка зашивала колись у пояс «від уроків». З тією ж метою у карпатських селах молодій пришивали чи вплітали до весільного вінка зубчик часнику. З часником куми несли хрестити новонароджену дитину.

Багато страв традиційної української кухні побутують і в наш час (борщ, капусняк, юшки, деруни, каші, галушки, локшина, вареники, капуста, пиріжки, сирники, холодець тощо), їжу, яка колись була виключно святковою, тепер готують і на щодень. Однак чимало традиційних страв зазнали певних змін: покращились їх смакові якості, підвищилась калорійність. .

Фізкультхвилинка.

Ми лісочком йшли, (ходьба на місці)

Грибочок знайшли, (присідання)

Нагнулись, підняли, (нахили тулуба вперед)

У кошик поклали (покласти у кошички)

І далі пішли, (ходьба на місці)

Ми лісочком йшли,

Малинку знайшли.

Дотягнулись, зірвали,

У кошик поклали

І далі пішли.

д) Модельєри.

- Який одяг ви використали, щоб одягти ляльки?

Жіночий одяг складався з вишитої сорочки  і спідниці; у прохолодну погоду носили безрукавки. Дівчата заплітали волосся в коси, укладаючи їх навколо голови та прикрашаючи стрічками, квітами або надягаючи на голову вінок із паперових квітів, строкатих стрічок. Жінки носили різні чіпці (очіпки), , обруси, пізніше - хустки.

Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) – це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір’я. Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров’я, тому є квіти, які потрібно обов’язково вплести.

До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до 12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.

Троянда – кохання; біла лілія – символ чистоти і невинності, вважається квіткою діви Марії; волошка – простота, ніжність; дзвоник польовий – вдячність; лавр – успіх; ромашка – мир, ніжність, кохання; калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.

    Чоловічий костюм складався з сорочки , заправленої в широкі або вузькі штани, безрукавки та пояси. Головним убором служили влітку солом'яні брили, іншим часом - шапки.

Найпоширенішим взуттям були постоли з, а серед заможних - чоботи. В осінньо-зимовий період і чоловіки й жінки носили свиту й опанчу - однотипну з каптаном довгополий одяг з домотканого білого, сірого або чорного сукна. Жіноча свита була приталеною . У дощову погоду носили свиту з каптуром (кобеняк), узимку - довгі кожухи з овчини, у заможних селян покриті сукном. Характерні багата вишивка, аплікація і т ін.

Рушник – ще один національний оберіг, народний символ України. Все життя українця пов’язане з рушниками.

Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності народу. Рушник на стіні – нeвід’ємний символ хатнього інтер’єру; в Україні не було жодної оселі, яку б вони не прикрашали. Гарно оздоблений рушник висів біля ганку на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, з ним з ним ходили доїти корову, з ним починали обжинки.

Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.

Старі люди говорили: „Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати – буде чим гостей шанувати ”.

Де тримали одяг в давнину?

 Чи використовуємо ми його сьогодні? Де?

Додаток .

Ось так одягались на Львівщині. Деякі елементи ми використовуємо і сьогодні.

е)А тепер слово історикам. Які свята зображені на малюнках? Чи святкуємо ми їх зараз?

Святкові страви.

Серед календарних свят головними були зимові (різдвяно-новорічні) та Великдень. З-поміж зимових свят вирізнялися Святвечір, Різдво, Новий рік і Хрещення, у яких тісно переплелись християнські й народні звичаї та обряди. Їжа на Святвечір, Хрещення була пісною, на Різдво і Новий рік — скромною. На Святвечір готували сім, дев'ять або дванадцять страв (хоч не всім селянам це було під силу), серед яких обов'язковими була кутя (з пшениці чи ячменю) та узвар із сушених фруктів. Крім того, на Святвечір варили борщ, вареники (з капустою, маком, картоплею, грибами, сливами), рибу, горох, квасолю чи біб, гриби та кашу. Усі ці страви виконували ще й магічну функцію — мали забезпечити добробут сім'ї протягом року.

На Різдво споживали кутю з салом, борщ чи капусняк ковбаси, сальтисон, кров'янку (якщо селянин колов перед святом свиню). Крім цього, варили домашню локшину на молоці чи м'ясній юшці. На Новий рік намагалися приготувати якнайбільше скоромних страв, щоб цілий рік не відчувати нестачі їжі.

Ось ми й обійшли всю хату.

ІV. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота в зошитах.

- Які страви зображені? Підпишіть їх назви.

2. Гра «Що зайве?

3.Гра «Вгадай казочку».

- З якої казки герої?

- В що вони одягнені?

- З чого видно, що це українська народна казка?

V. Підсумок уроку.

- Про що ми говорили на уроці?

 Що цікаве ви дізналися?

- Чи зберегли ми традиції наших прабабусь і прадідусів? З чого це видно?

- Визначте, як ви працювали на уроці. На партах лежать маленькі сонечка. Їм не вистачає ротика. Якщо ви активні були на уроці – намалюйте усміхнене личко, якщо ні  – нахмурене личко.

VI. Домашнє завдання.

«Одягни та оздоб вбрання  казкового героя»

- Уяви, з яких деталей одягу складається його костюм.

- Відшукай межі цих деталей, познач їх олівцем. Обери рослинний чи геометричний орнамент для декоративного оздоблення деталей одягу. Намалюй предмети, які можуть доповнити костюм казкового персонажа.